Тема. Ціннісний підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі як умова успішної соціалізації особистості.

Адреса досвіду:

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

Автор:

Ковальова Ірина Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

Провідна наукова ідея: використання в практичній діяльності вчителя початкових класів ефективних педагогічних прийомів ціннісного підходу з метою успішної соціалізації особистості молодшого школяра

Мета досвіду:

Визначення дієвих механізмів для реалізації ціннісних орієнтацій навчальної діяльності з метою забезпечення якості освіти

Задачі:

1. Визначити ключові наукові погляди на проблему ціннісного підходу до організації навчально-виховного процесу в сучасній початковій школі.

2. Окреслити спектр ефективних форм, прийомів організації навчально-виховного процесу на основі ціннісного підходу.

3. Розкрити практичне значення механізмів управління уроком з метою соціалізації особистості молодшого школяра.

4. Запровадити в педагогічну практику систему роботи, яка забезпечуватиме розвиток ціннісних орієнтацій учнів школи І ступеня.

Наукова основа досвіду:

· Суть поняття «цінність» і «ціннісні орієнтації» (С. Ф. Анісімов, В. Г. Асеєв, В. О. Василенко,В. П. Тугарінов)

· Психологічні аспекти реалізації ціннісних орієнтацій особистості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв)

· Соціологічний напрям дослідження ціннісних орієнтацій (К. Д. Давидов, І .С. Кон)

· Педагогічний аспект формування ціннісних орієнтацій особистості (К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, І.Д.Бех, В.Г.Кремінь)

· Системно-ціннісний підхід до визначення змісту виховання і розвитку ( О. І. Вишневський)

· Наукові статті Н.О.Ткачової, доцента кафедри педагогіки факультету психології ХНУ імені В.Каразіна

· Теоретико-методологічні засади формування ціннісних орієнтацій (Л.І.Ломака, О.Я.Савченко)

Актуальність досвіду:

· Подолання розриву між науковими розробками та педагогічною практикою у межах ціннісного підходу до організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

· Реалізація ціннісних орієнтацій навчальної діяльності у контексті забезпечення якості освіти в початковій школі.

Новизна досвіду:

Визначення ефективних прийомів організації виховної функції сучасного уроку в умовах становлення Нової української школи.

Умови ефективного функціонування:

· Мотиваційний аспект в діяльності вчителя початкових класів, спрямований на пошук шляхів реалізації ціннісного підходу до організації навчально-виховного процесу

· Опанування сучасних методик проведення уроків ціннісного спрямування

· Створення методичної та матеріально-технічної бази з метою формування та розвитку ключових компетентностей учнів молодшого шкільного віку

Шляхи подальшого розвитку:

· Розробка циклу ефективних прийомів педагогічної техніки на основі ціннісного підходу до організації навчально-виховного процесу.

· Узагальнення досвіду роботи на шкільному, районному рівнях.

ЗМІСТ

І. Актуальність вибору теми

ІІ. Опис досвіду

1. Обґрунтування проблеми ціннісного підходу в процесі організації навчально-виховного процесу в початковій школі

2. Класифікація системи цінностей

3. Формування ціннісних орієнтацій як умова успішної соціалізації особистості

4. Ціннісний підхід до розробки сучасного уроку в початковій школі

ІІІ. Висновки

ІV. Література та електронні ресурси

Учитель – той, хто наставляє, той, хто вчить, той, хто пробуджує людське у людині…

Ф. Моріак

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ВИБОРУ ТЕМИ

Необхідність оновлення всіх сфер життєдіяльності сучасного українського суспільства зумовлена європейською інтеграцією та вимагає створення національної системи освіти на нових законодавчих і методологічних засадах, досягнення принципово нового рівня якості освіти.

Проте в навчально-виховному процесі спостерігається тенденція до падіння престижу знань та зниження якості освіти, що ускладнює не тільки вирішення основних проблем ХХІ, а й реалізацію ціннісних орієнтацій навчальної діяльності у контексті забезпечення якості освіти, її спрямування на подальший саморозвиток і самовдосконалення особистості.

В Концепції Нової української школи підкреслюється, що навчально-виховний процес орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством.

ІІ. ОПИС ДОСВІДУ

1. Обґрунтування проблеми ціннісного підходу в процесі організації навчально-виховного процесу в початковій школі

Із змінами кардинального характеру в нашій країні відбувалася „переоцінка цінностей”. Раніше існувала певна спадковість у передачі цінностей від старшого покоління до молодшого, то нині цей феномен не спостерігається. Порушився зв’язок „батьки – діти” в силу того, що цінності „батьків” втратили своє практичне значення, вони не успадковуються „дітьми”. Як відзначає В. Лісовський, „молоде покоління опинилося в ситуації, коли воно, логікою історії покликане продовжувати розвиток на базі успадкованих матеріальних та духовних цінностей, змушене, перебуваючи в стадії становлення, брати участь у виробленні цих цінностей, частіше за все самостійно.

Тому така важлива роль учителя початкових класів для організації навчально-виховного процесу з позицій психологічних підходів.

Протягом життя у внутрішній системі цінностей кожної людини відбуваються зміни, вона постійно оновлюється та вдосконалюється. Особистісні цінності виконують для школяра роль стрижня, який забезпечує цілісність і спадкоємність в її розвитку, адекватну адаптацію до умов життєдіяльності. Цінності неможливо закласти автоматично у свідомість учня. Вони є результатом власної внутрішньої активності. Правильно організований освітній процес стимулює цю активність, допомагає набути досвіду толерантного ставлення до думок чи позицій інших. Педагогічний діалог на основі ціннісного обміну дозволяє створити сприятливий психологічний мікроклімат у колективі школярів, коли кожний його член відчуває себе самодостатньою особистістю.

Цінності спрямовують, організують, орієнтують поведінку школяра на визначені цілі, оскільки людина пізнає світ через призму цінностей.

Для досягнення цілей вчитель вивчає основи теоретичних понять «цінності», розробляє алгоритм упровадження в навчально-виховний процес ціннісних орієнтацій, будує траєкторію навчальної діяльності з посиленням виховного аспекту.

2. Класифікація системи цінностей

Як зазначають С. Возняк, В. Кононенко, поняття «цінність» близьке до поняття «значущість». Цінністю можна вважати все те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим. Власне, йдеться про ту роль, яку предмет чи явище можуть відігравати в життєдіяльності людей із точки зору їхніх потреб, інтересів, цілей.

Цінності з формальної точки зору поділяються на позитивні й негативні (серед них можна виділити і малоціннісні), абсолютні та відносні, суб’єктивні й об’єктивні.

За змістом розрізняють речові цінності, логічні й естетичні. Пріоритетне значення мають індивідуальні цінності особистостей, бо тільки якась їх сума може становити собою цінності соціальні, цінності всього суспільства. Ієрархія індивідуальних (особистісних) цінностей є своєрідною сполучною ланкою між окремою людиною (індивідом) і суспільством, його культурою в цілому.

Єдиної класифікації цінностей у сучасних наукових дослідженнях не існує. Одні характеризують цінність як об’єктивну суть речей, інші – як власне цінність, грошову вартість предмета, треті – ототожнюють із поняттям блага, корисності для особистості, четверті – пов’язують із суб’єктивною значущістю цього предмета для життєдіяльності людини, п’яті – з його властивостями задовольняти потреби, інтереси, бажання.

Згідно з класифікацією цінності поділяють на:

1) абсолютні – доброта, любов, правда, справедливість, гідність, свобода, чесність;

2) національні – патріотизм, національна гідність, державотворчі прагнення, історична пам’ять, змагання до єдності;

3) громадянські – права і свободи, обов’язки, соціальна гармонія, повага закону;

4) сімейно-родинні – подружня вірність, турбота про дітей, стосунки у сім’ї, пам’ять предків;

5) особистісні – риси характеру, поведінка, стиль приватного життя.

Серед численних класифікацій цінностей поширеною є розмежування цінностей на дві групи:

1) колективістські – вони об’єднують цінності, які відповідають способу життя в колективі;

2) індивідуалістські – включають цінності, які характеризують інтереси конкретного індивіда.

Моральні цінності людства можна зобразити у вигляді піраміди, враховуючи їх об’єм й ідучи до власного Я.

Система моральних цінностей

Саме на основі даної класифікації вчитель формує мотиваційний простір для школяра молодшого шкільного віку, беручи до уваги той факт, що пріоритетним видом діяльності дітей є гра і виховання почуття обов’язку.

3. Формування ціннісних орієнтацій як умова успішної соціалізації особистості учня молодшого шкільного віку

Початкова школа зробила перший крок до Нової української школи. Усі нововведення покликані виконувати важливу роль у справі формування свідомості молодого покоління.

Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку.

Початкова школа у даний час це:

- школа розвитку мотивів до пізнання та творчості;

- школа діагностики розвитку успіхів дитини;

- школа проектування універсальних навчальних дій;

- школа ігрової та проектної діяльності;

- школа позитивної соціалізації дитини;

- школа життєвих задач, але не тільки традиційних, в яких все відомо;

- школа спільних дій дитини з дорослими.

Віковими особливостями дітей 1 – 4-х класів можна вважати: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. Основними потребами дитини в початкових класах є необхідність: у спілкуванні з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, у дружбі, товариськості, повазі до особистості, самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

Як відзначають науковці, ціннісні орієнтації формуються в ході соціалізації особистості внаслідок проникнення суспільної інформації в її індивідуально-психологічний світ. Спочатку дитина набуває досвіду попередніх поколінь, отримуючи соціально схвалені стереотипи поведінки, орієнтовані на соціокультурні цінності. А вже потім набуває власного досвіду, який допомагає індивідові адаптуватися в мікросередовищі.

Ще з дитинства людина в основному долучається до різних цінностей, усвідомлює для себе їх сутність і сенс. Далі, у процесі навчання, усебічного розвитку, накопичення життєвого досвіду особистість виробляє здатність самостійно вибирати системоутворювальну цінність, тобто ту, яка в цей момент сприймається нею як найбільш значуща і одночасно задає певну ієрархію цінностей.

Темпи сучасного науково-технічного прогресу ставлять перед системою початкової освіти принципово нове завдання: формування особистості, яка адекватно реагувала б на будь-які зміни навколишнього світу. Успішність розв’язання цього завдання залежить від того, хто формує молоду особистість, тобто від учителя. Тільки учитель-професіонал, учитель-Людина з великої літери спроможний виховати сильну особистість.

За словами Костянтина Ушинського, тільки особистість може творити особистість, тільки характер може виховувати характер.
«Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що у вас відкривати». Так говорив В. Сухомлинський.

Формування ціннісних орієнтацій учнів молодшого шкільного віку відбувається, на нашу думку, в декілька етапів. Одним із найважливіших є мотивація до навчальної діяльності.

Мотиви поділяються на кілька груп: широкі пізнавальні, які орієнтовані на здобуття нової інформації; навчально-пізнавальні, що орієнтовані на засвоєння способів здобуття знань; самовдосконалення (орієнтація на самоосвіту та самовиховання).

Звичайно, в початковій школі пріоритетними є перші два мотиви. Тому завданням учителя є створити такі умови, ситуації успіху, які б через власну активність учнів допомагали їм засвоювати необхідні цінності.

Ткачова Н.О. пропонує такі етапи здійснення ціннісно орієнтованого підходу до навчальної діяльності:

1. Забезпечення ефективних засобів педагогічної взаємодії (врахування вікових особливостей, мотивація).

2. Створення комфортного психологічного клімату в колективі.

3. Створення ситуацій успіху.

4. Вибір оптимального змісту освіти.

5. Широке застосування ефективних педагогічних прийомів та методів для формування і розвитку навчальних компетентностей.

4. Ціннісний підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі

Форми діяльності для реалізації ціннісного підходу до організації навчально-виховної роботи в початковій школі досить різноманітні.
Оскільки в молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Важливу роль у формуванні цінностей відіграє особистість учителя.

Домінантними рисами особистості учителя є:

· правдивість;

· справедливість;

· порядність;

· чесність;

· самовідданість;

· соціальна активність;

· гуманність;

· вимогливість;

· систематична самоосвіта;

· любов до предмета;

· інтелігентність.

Важливе значення відіграє і педагогічна культура вчителя.

Педагогічна культура вчителя є системним утворенням,
її головними структурними компонентами є:

v педагогічні цінності,

v творчі способи педагогічної діяльності,

v досвід створення вчителем зразків педагогічної практики з позицій гуманізму.

Головним механізмом формування ціннісних ставлень особистості у початковій школі має бути ігрова діяльність.
Свята: родинне свято-проект «Без батьків немає щастя на Землі»,
свято-проект «Хліб на скатертині - добробут в родині»,
виховні години: «Умій дружити», «Земля - наш спільний дім, і ми господарі у нім», інтелектуальні конкурси «Математичне кафе», «Математичний КВК», «Інформатичний калейдоскоп», екскурсії: до місцевих музеїв, шкільних музеїв, спільні з батьками подорожі рідним краєм та інші.

Наприклад, на уроках розвивального циклу на мотиваційному етапі дітям пропонується прослухати літературні, музичні твори, ознайомитися із репродукціями картин з метою формування загальнолюдських та особистісних цінностей.

При виконанні самостійної роботи із аналізу художнього твору на уроках літературного читання школярі набувають досвіду усвідомлення значення абсолютних, національних, громадянських цінностей.

Один із шляхів формування загальнолюдських моральних цінностей на уроках реалізується через матеріал підручників. У ході вивчення навчального предмету "Літературне читання" здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формуються ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадянська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра. Читання і розбір статей, розповідей, віршів, казок із навчальних книг допомагають дітям зрозуміти і оцінити моральні вчинки людей. У дітей є можливість читати і обговорювати статті, до яких поставлені запитання у доступній формі про дружбу, чесність, патріотизм, справедливість тощо. Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя і діяльності школярів, розширюють світогляд, збагачують знання, сприяють засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню кращих почуттів.

Наприклад, виховання шанобливого ставлення до рідної мови спостерігається у творах Л. Забашти "Рідна мова", В. Лучука "Найрідніші слова", І. Січовика "Мова".

Виховання патріотичних почуттів до Батьківщини – у творах А. Костецького "Батьківщина", М. Чернявського "Рідний край", Д. Чередниченка "Рідні краєвиди", М. Гоголя "Чудовий Дніпро".

Виховання любові до рідної домівки, сім’ї простежується у творах І. Гнатюка "Наша хата", В. Лучука "Тільки мама", П. Осадчука "Я навчаюся у тата".

Виховання бережливого ставлення до природи мають на меті твори Л. Українки "Красо України, Подолля", С. Жупанина "Буду я природі другом", Л. Костенко "Перекинута шпаківня".

Програма з математики для 1–4-х класів забезпечує застосування здобутих знань і вмінь у повсякденному житті дитини, збагачення та розвиток пізнавального досвіду дітей, виховання особистості школяра – формуються позитивні якості учня, риси характеру, емоційно-вольова сфера, самостійність, саморегуляція, чесність, наполегливість, працелюбство, акуратність тощо. Особливе місце в математичній освіті приділяється розв’язуванню задач. Одна з функцій задач – виховна, яка передбачає під час розв’язування задач виховання волі, кмітливості, поваги до людей, до праці, товариськості, стійкості тощо.

Наведемо деякі приклади задач, які реалізують виховну функцію:

2 клас: Миколка восени обкопав 3 дерева, його татко – 10 дерев, а дідусь – 6. На скільки менше дерев обкопав Миколка, ніж дідусь? На скільки більше дерев обкопав татко, ніж дідусь?

2 клас: Ніна вирізала з паперу витинанки. 7 витинанок вона подарувала подругам. У неї залишилося ще 13 витинанок. Скільки витинанок вирізала Ніна?

3 клас: Дорослі і діти розчищали доріжки в парку. Дівчаток було 2, а хлопчиків 6. Дітей було у 2 рази більше, ніж дорослих. Скільки всього осіб розчищало доріжки?

3 клас: На годування птахів у зоопарку витратили ячменю 324 кг, проса 380 кг, а кукурудзи – на 128 кг менше, ніж проса. Скільки всього зерна витратили на годування птахів?

4 клас: Жабеня може пофарбувати паркан завдовжки 300 м за 6 днів, а Кіт може зробити це у два рази швидше. За скільки днів вони пофарбують паркан, працюючи разом?

Отже, через зміст задач з математики реалізуються різні напрямки виховання, що дозволяють учням осмислити події, брати хороший приклад із персонажів задач тощо.

У формуванні загальнолюдських моральних цінностей важливу роль відіграє предмет «Я у світі». Ці уроки охоплюють знання про людину як складно організовану моральну істоту; знання про українське суспільство, довкілля, способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті, сприяє усвідомленню єдності компонентів: "Я – сім’я – школа – рідний край – Україна"; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням; накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей – етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських. Навчальний матеріал спрямовується на громадянське зростання особистості школяра, його соціалізацію. Найважливішим виховним спрямуванням змісту є формування найбільш значущих цінностей для українського суспільства: патріотизму, справедливості, первинності духовного щодо матеріального, природолюбства, людинолюбства, працелюбства, взаємоповаги, виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили; виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Отже, виховні цілі дисципліни пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його культури поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу. Таким чином, на наш погляд, саме моральні основи виховання та розвитку особистості є засобом формування духовності людини.

Велику роль у духовно-моральному вихованні учнів відіграє позакласна робота. Практика показує, що доцільно організований позакласний педагогічний процес сприяє формуванню духовно і морально багатої особистості, засвоєнню нею системи морально-етичних норм, розвитку дитячої ініціативи, впливає на розвиток почуттів, волі, характеру і високої моралі.

Існують основні принципи позакласної роботи. Оскільки одним із завдань позакласної роботи є формування в учнів пізнавального ентузіазму до предмету, то принцип добровільності є одним із головних принципів позакласної роботи. Учень зобов’язаний виявляти щире бажання прийняти роль у позакласній роботі з предмета, а принцип врахування особистих особливостей учнів є принциповим при організації позакласної роботи. Він дозволяє врахувати рівні розвитку кожного школяра і, виходячи із цього, коректувати всі види робіт, проведених із кожним учнем. Як і у навчанні будь-якого шкільного предмета, у позакласній роботі визначальним є зміст, який при цьому підбирається довільно. Доцільний вибір форм роботи не визначає повністю ефективності позакласної роботи. При організації позакласної виховної роботи необхідно враховувати принцип систематичності та послідовності. Це означає, що безперервність позакласної роботи забезпечить міцний фундамент для досягнення конкретної мети.

Завдання вчителя початкових класів – допомогти особистості учня вирости в успіхові, дати відчути радість від подолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докладати зусиль. І успіх буде еквівалентним щодо витрачених зусиль.

Наведемо фрагменти уроків із виховання ціннісних орієнтацій.

Фрагмент №1

Урок літературного читання (4 клас)

Тема уроку: «Я і мій телевізор» (за В. Кавою)

Мета: удосконалювати навички правильного і виразного читання та літературного аналізу твору, вміння працювати самостійно; формувати оцінні судження; розвивати читацькі навички; виховувати уміння правильно організовувати своє дозвілля, особистісні цінності.

Хід уроку

III. Повідомлення теми уроку. Робота над заголовком твору

— Прочитайте назву твору Віктора Кави. Поміркуйте, про що у ньому може йти мова.

— Зробіть своє передбачення й обґрунтуйте його.

— Художній чи науково-популярний твір може бути з такою назвою?

Висновки.

— Яким ви уявляєте Вітю і Мітька? Що схвалюєте, а що засуджуєте у поведінці головного героя?

— Як ви вважаєте, наступні канікули Вітя проведе теж перед телевізором?

— Як ви мрієте провести свої канікули?

Фрагмент № 2

Урок літературного читання (2 клас)

Тема уроку: О. Олесь «Серед краси» (2 клас).

Мета уроку: вчити дітей виразному читанню віршованих творів, аналізувати прочитане; розвивати навички читання, творче мислення учнів; виховувати естетичні почуття, національні цінності.

Хід уроку

ІІ. Ознайомлення з новим матеріалом.

Гра «Що я чую, що я бачу».

Діти об’єднуються у дві команди. Учитель виразно читає вірш.

Учні з першої команди розповідають про те, що бачили (ранкове сонце, туман, сріблястий лан, зелений ліс, небо в білих хмарках, пташки літають тощо); з другої команди - про те, що чули (пташки щебечуть, чайка плаче, зозуля кує). Скажіть, а в якій країні ми можемо побачити такі чудові місця? (Демонстрація фото із краєвилами України)

— Чому автор назвав вірш «Серед краси», а не «Мандрівка хлопчика»? Який настрій викликали у вас ці поетичні рядки? Чи переживали ви подібне у житті?

— Якби ви були художниками, які кольори використали б, щоб зобразити цю картину? Як її можна назвати? (Діти пропонують різні варіанти - «Серед краси», «Ранкова краса», «Небеса цвітуть», «Красиве літо», «Радісні пташки» тощо.)

— Як ви розумієте виділений вислів «цвітуть хмарками небеса»? Чи бачили ви квітучі небеса? Як це виглядало? (Діти можуть розповісти, що коли на небі багато білих хмаринок, то вони схожі на квіти. Небо стає схожим на поле, на якому цвітуть квіти. Небо влітку буває схоже на квітучу яблуню.)

Фрагмент № 3

Урок образотворчого мистецтва

Тема уроку: Робота з папером. Писанка (2 клас)

Мета уроку: удосконалювати навички роботи з папером; вчити виготовляти писанки за допомогою кольорового паперу; розвивати художні почуття, образне мислення; виховувати національні цінності - повагу до традицій та національного свята - Великодня.

Обладнання: демонстраційний матеріал - ситуативні малюнки святкування Великодня; предметні малюнки писанок; великий кошик з картону (для оформлення виставки з писанок); для індивідуального користування - альбомний аркуш, кольоровий папір, олівець, ножиці, шаблони, картки «Візерунки на писанках».

Хід уроку

IV. Засвоєння нових знань.

1. Аналіз зразка виробу.

— Подивіться на писанки, що оздоблені кольоровим папером.

Ці писанки зроблені із використанням рослинних елементів та геометричних

візерунків.

Демонстрація різних видів писанок.

Писанка є народним символом України. Як ви вважаєте, чому? (Обговорення) Що таке народний символ? Які почуття передавав народ України, створюючи писанку?

Інструктаж.

Практична робота

Учні виготовляють писанки.

Фрагмент №4

Урок позакласного читання

Тема. Тарас Григорович Шевченко – великий поет і художник

Мета. Глибше ознайомити дітей з життям та творчістю українського народного поета Т. Г. Шевченка. Показати, як поет оспівує красу рідного краю. Вчити виразно, чітко читати вірші, вдосконалювати техніку читання, збагачувати словниковий запас учнів.

Розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення, творчі здібності дітей.

Виховувати любов до творчості Великого Кобзаря, до рідної землі, почуття патріотизму і гордості за свою Батьківщину

Хід уроку

ІІ. Підготовка до сприяння матеріалу

1.Читання вірша(підготовлений учень)

ПРО НАШУ УКРАЇНУ
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
М. Познанська

- Ми любимо нашу країну. Любимо ,поважаємо і шануємо інших людей.

- Коли згадують про Україну то згадують ім’я одного чоловіка. діти читають акровірш)

2. Мовна розминка.

Акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лише він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

-Багато людей знають це ім’я, шанують його, бо це великий народний поет Тарас Григорович Шевченко. Пам’ятники йому стоять під небом Аргентини, Америки, Франції та багатьох інших держав.

ІІІ. ВИСНОВКИ

Отже, зміна змісту освіти на сьогоднішньому етапі розвитку школи веде до варіювання технологій, надає їй ціннісної та соціальної спрямованості. Ці зміни сприяють більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості школяра.

Цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обґрунтовують ідеали і норми, єднають суспільство духовно.

Формування ціннісних орієнтацій молодшого школяра значною мірою визначається реалізацією діяльнісного підходу. Виховання цінностей здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів; використання вчителем демократичного стилю спілкуання; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

Таким чином, ціннісний підхід до організації навчально-виховного процесу дозволить забезпечити якість навчальної та виховної діяльності, допоможе в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини, її здоров'я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб'єктності, соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бутківська Т. В. Проблема цінностей у соціалізації особистості / Т. В. Бутківська // Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / [за заг. ред. О. В. Сухомлинської] ; АПН України. – К., 1997. – С. 27–31.

2. Головатий Н. Ф. Социология молодежи : Курс лекцій / Н. Ф. Головатий. – К. : МАУП, 1999. – 224 с.

3. Долинська Л. В. Психологія ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя : [навч. посіб.] / Л. В. Долинська, Н. П. Максимчук. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин О. В., 2008. – 124 с.

4. Коберник Л. О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванні особистості. Наука і освіта / Л. О. Коберник // Науково- практичний журнал південного наукового центру АПН України. – 2008. – № 4-5. – С. 28–33.

5. Носенко Э. Л. Трансформация ценностных ориентаций молодежи на современном етапе розвития общества (Психологический аспект) / Э. Л. Носенко, Н. В. Фролова. – Днепропетровск : Изд-во «Навчальна книга» 1999. – 168 с.

6. Савченко Л. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді / Л. Савченко // Рідна школа. – 2005. – № 8. – С. 39–41.

7. Целякова О. М. Духовність і ціннісні орієнтації студентської молоді України в трансформаційному суспільстві [Електронний ресурс] / О. М. Целякова // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – Вип. 38. – Режим доступу : http://zgia.zp.ua/ gazeta/VISNIK_38_22.pdf.

Електронні ресурси

1. www.biology.org.ua

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/

3. http://www.microsoft.com/ukraine/socialprojects/globalcitizenship/abilities.mspx

4. http://www.ostriv.in.ua/

5. http://www.ostriv.in.ua/index.php?Тема. Ціннісний підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі як умова успішної соціалізації особистості.